Меггі Словік (Maggie Slowik) та Ендрю Бертон (Ендрю Бертон), міжнародні директори компанії IFS за напрямком “Виробництво” пропонують 5 прогнозів розвитку виробничої галузі у 2023 році.
Тиск у сфері виробництва зростає: жорстка глобальна конкуренція, неоднозначний вплив на споживчий попит, посилені вимоги.
Виробникам не звикати до хаотичних ринкових умов, однак, поточна картина світу нагадує море невизначеності, що здатне потопити навіть найжиттєздатніші компанії.
Тим не менш, новітні технології, оптимізоване планування та краще використання даних створили величезні можливості компаніям для адаптації та стійкості.
У цьогорічному звіті про тенденції та прогнози у сфері виробництва Меггі Словік (Maggie Slowik) та Ендрю Бертон (Ендрю Бертон), міжнародні директори компанії IFS за напрямком “Виробництво”, проаналізували ключову ринкову інформацію та пропонують 5 унікальних прогнозів, які мають допомогти виробниками стати більш стійкими у новій реальності.
Прогноз розвитку виробництва 1: до 2024 року в Екологічному, соціальному та корпоративному управлінні (ESG) буде сформовано ступінь, згідно якого 70% компаній будуть відстежувати свої викиди Scope 1 та Scope 2 за допомогою цифрових технологій, покращуючи точність показників для викидів категорії Scope 3.
ESG, як міра екологічних, соціальних і управлінських ініціатив компанії, стала важливою складовою того, як організації оцінюються інвесторами, партнерами, клієнтами та працівниками.
Для виробників основна увага наразі зосереджена на екологічному або «E» аспекті ESG, з кінцевим завданням продемонструвати прогрес у напрямку відмови від вугільної енергетики. Ще в січні 2022 року було спрогнозовано, що 75% виробників віддадуть пріоритет відмові від вугільної генерації електроенергії, як частині своїх зусиль щодо сталого розвитку.
Виробники добровільно дотримуються звітності, навіть якщо мають справу зі складним набором правил, рейтингів та схем розголошення інформації. Так, під час нещодавньої зустрічі клієнти IFS зазначили, що вони зазвичай дотримуються 3 основних стандартів і схем звітності: Глобальної ініціативи щодо звітності (GRI), Директиви ЄС щодо корпоративної звітності про сталий розвиток (CSRD) та Програми CDP щодо зміни клімату. Крім того, варто зазначити прихильність до SBTi (Цілі,що засновані на науці) та корпоративного стандарту Net-Zero.
Наприклад, ЄС у рамках своєї програми “Європейський зелений курс” для економічної діяльності з низьким рівнем викидів вуглецю прийняв Директиву щодо корпоративної звітності про сталий розвиток (CSRD), де показники визначені відповідно до Європейських стандартів звітності про сталий розвиток (ESRS), які були подані до Європейської комісії.
В США Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) завершує роботу над своїм законодавством про обов’язкове розкриття інформації про кліматичні ризики, яке вимагає від реєстрантів SEC розкривати інформацію пов’язану з кліматом у щорічних заявках.
У 2023 році виробники інвестуватимуть в технології для автоматизації та отримання узгоджених, порівнюваних та надійних показників вуглецю в рамках розширеного розкриття інформації ESG.
Прогноз розвитку виробництва 2: до 2024 року велика кількість виробників виділить ресурси на посади в цифровій науці для підтримки розробки своєї стратегії цифрового близнюка.
У міру інтеграції додатків і машин кількість даних що збираються зростає експоненціально.
За оцінками IDC, до 2025 року до Інтернету буде підключено 41,6 мільярда пристроїв. Щосекунди до Інтернету підключається 127 нових пристроїв, що призведе до 79,4 зетабайт даних до 2025 року.
Не всі ці нові підключені машини використовуються у виробництві. Однак, це показує, що машини та пристрої, підключені до Інтернету та один до одного, генеруватимуть величезні обсяги даних. Ці дані необхідно розуміти, контролювати, керувати та перевіряти на точність, оскільки вони будуть основою для прийняття рішень у реальному часі. Для цього знадобляться нові навички, які зараз не використовуються у багатьох виробничих компаніях.
Створюються нові посади для спеціалістів із обробки даних або керівників даних, чия роль полягає в розумінні даних і способів їх використання. Вони відповідатимуть за точність даних і розумітимуть, звідки надходять дані, та їхній вплив на повсякденне ведення бізнесу.
Виробники, які беруть участь у цьому процесі зможуть пройти шлях трансформації даних і використовувати потужність цифрового двійника у своєму бізнесі, ніж ті, хто цього не робить.
Прогноз розвитку виробництва 3: посилення макроекономічної нестабільності призведе до того, що 60% виробників збільшать цифрові інвестиції за межі пілотного чистилища, щоб збільшити цінність бізнесу.
Дефіцит глобального ланцюжка постачань, інфляція цін і рецесія все частіше вказують на цифровізацію як на засіб, який допомагає компаніям протистояти геополітичним і макроекономічним зривам.
Але залишається відкритим питання: цифровізація не є новиною, тож, до якої міри виробники могли використовувати свої технології для захисту ефективності свого бізнесу? Зниження витрат, підвищення ефективності роботи та скорочення часу виходу на ринок є одними з головних переваг, але чи справді виробники максимально використали свої інвестиції в цифрову трансформацію?
У нещодавньому дослідженні IFS/IDC виробники самостійно оцінювали свою цифрову зрілість. Дослідження показало, що 75% виробників вважають себе цифрово зрілими. Дослідження, проведене McKinsey, підкреслює, що багато виробників не змогли вийти за межі «пілотного чистилища», тобто вони не змогли масштабувати успішні пілотні програми або повністю використовувати нові інструменти та технології, щоб отримати бажані бізнес-результати. Відмінності між двома дослідженнями вказують на нестачу в розробці справжнього довгострокового та широкого бізнес-бачення цінностей, які може принести цифрова трансформація.
Широко розповсюджені пілотні проекти створили менталітет «спробуй, перш ніж купувати» та ізолювали цифрові технології від звичайного бізнесу. Інші причини включають відсутність лідерства та стратегії, відокремлене впровадження та підхід, орієнтований на технологію (а не на бізнес). Ці висновки посилюються висновками про те, що 62% виробників намагаються чітко сформулювати рентабельність інвестицій у цифрові технології, які, якщо розгортати дозовано, цілком очікувані.
2023 рік — це продовження непередбачуваної динаміки ринку, і виробники повинні почати переоцінку своїх стратегій цифрової трансформації, щоб запобігти подальшому виснаженню своїх інвестицій і зусиль.
Для цього знадобиться зосередитися на реальних бізнес-потребах, сценаріях використання та проблемах, а також інтегрувати пілотні проекти в основні бізнес-процеси та розгортати їх у ширшій виробничій мережі.
Додатковим недоліком пілотних проектів є вплив на таланти. Цифрова компетенція залишається закритою. Щоб усвідомити переваги своєї цифрової трансформації, виробники також повинні зосередитися на прискоренні своїх планів розвитку цифрових навичок. Без цього проекти, швидше за все, доведеться відкласти, вони повільніше окупатимуть інвестиції та втратять підтримку керівників. Крім розвитку внутрішніх навичок, виробникам необхідно залучати, розвивати та зберігати цифрові навички з галузей, які швидше трансформувалися, і допомагати їм створювати конкурентну перевагу.
Прогноз розвитку виробництва 4: до 2025 року 2 з 3 виробників цифрово вдосконалять свої застарілі активи, що дозволить їм підключитися до своїх систем управління виробничими процесами для підвищення продуктивності.
Нове виробниче обладнання значно легше підключити до бізнес-систем. Виробники, які змогли інвестувати в сучасне обладнання та підключити його до систем свого підприємства, бачать вражаючі результати, які впливають на ефективність бізнесу.
Однак, не всі виробники опинилися в такій щасливій ситуації, і багато хто все ще володіє великим дорогим виробничим обладнанням, виготовленим до того, як комп’ютерна інтеграція стала стандартом. Ці виробничі компанії ризикують залишитися позаду тих, хто йде на шляху цифрової трансформації, якщо вони не будуть вживати заходів для модернізації своїх операцій та інтеграції своїх активів у свою більш широку систему, додавши датчики та досягнувши видимості продуктивності активів в реальному часі, а також скориставшись перевагами можливостей прогнозованого технічного обслуговування.
Такий підхід до модернізації активів є економічно ефективнішим у багатьох випадках, оскільки капітальні інвестиції не потрібні, а процес цифрової трансформації можна зробити плавнішим без шкоди для вартості.
Прогноз розвитку виробництва 5: до 2025 року 40% виробників використовуватимуть Штучний Інтелект для сприяння прийняттю бізнес-рішень.
У міру того, як виробники продовжують свій шлях цифрової трансформації, обсяги даних, які зараз доступні, значно зросли. Штучний інтелект (ШІ) сприяє даному процесі та допомагає в інтерпретації цих даних. Те, що колись вважалося лише художнім кіно, стало сучасними реаліями для багатьох виробників.
Окрім фізичного світу робототехніки, дронів і автономних транспортних засобів, це те, чого ми не бачимо, що дійсно змінюється та впливає на виробників у всьому світі, щоб вони думали та діяли по-іншому. Штучний інтелект і машинне навчання дозволяють виробникам приймати розумніші, точніші та ефективніші рішення – по суті, завдяки цьому стандартна виробнича лінія стає більш автономною, оскільки кожна рухома частина може думати незалежно та діяти на основі майбутньої інформації, як-от прогнози погоди та споживчі звички. Саме такий розумний спосіб мислення дає змогу виробникам ставати економнішими та гнучкішими – і вкрай важливо орієнтуватися на свою стратегію орієнтації на клієнта.
Масштаб зростання Штучного інтелекту очевидний, оскільки повідомляється, що до 2027 року ринок Штучного інтелекту становитиме 16,3 мільярда доларів США, це зростання, ймовірно, призведе до того, що 40% виробників використовуватимуть Штучний інтелект для сприяння процесу прийняття важливих рішень, але експерти компанії IFS вважають, що це лише верхівка айсберга, Штучний інтелект піде набагато глибше та включатиме значне підвищення ефективності підприємств, навчання персоналу та досягнення цілей сталого розвитку.
Навігація в невідомому
Представники процесного, дискретного або змішаного типів виробництва змушені переосмислити, як вони працюють. Реальність полягає в тому, що поточний рівень невизначеності, спричинений геополітичними подіями, збоями в ланцюгах постачань на місцевому та глобальному рівнях і наступною реактивною поведінкою споживачів, ставить питання не «якщо», а «коли».
Безсумнівно, що стійкість, гнучкість і адаптивність залежать від технологій, які дозволяють компаніям залишатися актуальними та прибутковими.
